Що мають робити депутати Верховної Ради України для молоді?

Верховна Рада України – законодавчий орган держави, який має здійснювати представництво інтересів народу у владі шляхом прийняття нормативно-правових актів, які покликані забезпечити належні умови житєдіяльності населення нашої країни, незалежно від релігійних поглядів, расової приналежності, мови, статі, віку.

Слід вказати, що молодь по праву визнається соціальною групою населення, яка найактивніше прагне змінити життя у рідній державі на краще. Ці прагнення знаходять своє вираження у петиціях, різних громадських проектах, пропозиціях до законодавства. Проте чи завжди нас чують та розуміють?

Тому, роздумуючи над тим, що повинні робити депутати Верховної Ради, дійшла висновку, що, перш за все, хотілося б , щоб народні обранці чули про наші проблеми і дійсно намагалися їх вирішити (не на папері – а насправді), враховували наші пропозиції і побажання. Щодо конкретних питань, які мають бути вирішені у молодіжній політиці, то до таких варто віднести і незабезпеченість житлом, і проблему першого робочого місця, і стипендійні виплати, і недосконалість законодавства щодо питань студентського самоврядування та багато-багато інших, які не є таємницею сьогодні як для молоді, так і для державних службовців. Цікавим є явище, коли молодь сама пропонує вирішення наявних проблем, а цього чомусь не сприймають. Хто ж краще знає недоліки, як не ті, хто має змогу бачити наявні прогалини та недоречності державної політики зсередини?

На мою думку, молодь – не просто пасивний об’єкт молодіжної політики, а рівноправний партнер держави в особі уповноважених органів, зокрема Верховної Ради, які формують та реалізують молодіжну політику. Виходячи з цього, пропоную нашим депутатам, щоб співпраця дійсно була і молодь мала рівнозначний голос у процесі прийняття рішень щодо них же самих. Гадаю, було б добре, аби заходи, спрямовані на здійснення молодіжної політики, реалізовували молоді за віком державні службовці, адже в такому випадку і виконувались би вони краще та й зацікавленість у роботі була б іншою.

Окрім того, актуальним є питання щодо реалізації молодіжної політики як такої. Адже “Рік молоді” є яскравим свідченням того, що не всі програми та плани щодо розвитку молоді виконуються. На жаль…

Варто зазначити, що невиконання задекларованих програм для розвитку молоді та інших, які спрямовані на формування та реалізацію молодіжної політики, не просто є неприпустимим з точки зору державотворення та побудови демократичного, громадянського суспільства. Таке невиконання, окрім того, деформує правову свідомість молодих громадян. Тому якщо ми хочемо мати міцну державу завтра – ми повинні подбати про тих, хто її буде будувати.

Ольга Лопушанська.