Інформаційний запит – з чим його їдять?
Державний аппарат надто складний й заплутаний. І часом просто неможливо зрозуміти, що й як робити. Раніше я вже писала про звернення громадян. Сьогодні, продовжуючи тему, розберемося з інформаційним запитом.
Визначення понять. Інформаційний запит - це прохання надати публічну інформацію, що знаходиться у володінні розпорядника інформації. Він не потребує узагальнення, аналітичної обробки або створення в інший спосіб.
Суб’єкти. Запитувачами інформації є фізичні та юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень, а також розпорядники інформації та структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Форма документа. Інфозапит, крім усної та письмової, має ще, так би мовити, вільну форму, тобто поштою, факсом, телефоном чи e-mail.
Реквізити документа. В принципі цей документ є стандартно-бланковим. У запиті є ім'я запитувача, поштова адреса або адреса електронної пошти, а також номер телефону, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо й також підпис і дата (за умови подання запиту в письмовій формі).
Порядок розгляду. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Заборона розголошення відомостей. Розпорядники, які володіють інформацією про особу, зобов'язані:
- надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом;
- використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
- вживати заходів щодо унеможлив-лення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
- виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Строки. Відповідь на запит надається не пізніше 5 робочих днів з моменту його отримання, але у виняткових випадках (ч.ч. 2, 3 ст. 20 Закону) відповідь на запит надається не пізніше 48 годин з дня його отримання. Може бути так, що строк розгляду запиту продовжено з 5 до 20 робочих днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Про продовження розпорядник інформації повідомляє запитувача у письмовій формі не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.
Плата. Безкоштовно. Але у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, відшкодовуються фактичні витрати на копіювання та друк. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Підстави відмови. Вона може бути через те, що:
- розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти певною інформацією, щодо якої зроблено запит;
- інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону;
- особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком
- не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону.
Оскарження. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Контроль. Парламентський контроль: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України, народні депутати України; Громадський контроль: депутати місцевих рад, громадські організації, громадські ради, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо;
Державний контроль: здійснюється відповідно до закону.
Відповідальність. Особи, винні у вчиненні таких порушень як ненадання відповіді на запит чи інформації на запит, безпідставна відмова у задоволенні запиту, неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону, надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасне надання інформації, необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, нездійснення реєстрації документів та навмисне приховування або знищення інформації чи документів, теж несуть адміністративне покарання згідно чинного законодавства.
Ще більше інформації Ви зможете знайти на нашому сайті www.kmu.gov.ua в розділі "Доступ до публічної інформації.".
Христина Калашник