Інтерв’ю з учасником програми Фулбрайта
Для довідки: Олександр Зайцев – кандидат історичних наук, завідувач кафедри нової та новітньої історії України в Українському католицькому університеті (УКУ). В 1986році закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Працював в Лісотехнічному університеті та в Львівському інституті менеджменту, а з 2003 працює в УКУ.
- Яким був ваш шлях до реалізації наукових цілей, яку роль в ньому відіграла стипендія Фулбрайта?
- Я все життя професійно вивчаю історію політичних партій Західної України 20-30 років ХХ ст. В 1999 році я подав проект «Український націоналізм і фашизм в 1920-1930роках» на програму Фулбрайта, саме під такою темою я виграв конкурс. Це мало значний вплив на моє дослідження, оскільки, почавши в 2000 році працювати над цією темою, я і до сьогодні її вивчаю і сподіваюсь, що вона увійде у мою майбутню докторську дисертацію.
- Чому саме програма Фулбрайта, чим вона відрізняється від інших подібних програм?
- Я довідався про цю програму від колег. Вважаю, що з усіх програм, які пропонували дослідницьке стажування, програма Фулбрайта, є однією з найсолідніших, найцікавіших і дає непогане фінансове забезпечення.
- Що саме Вам допомогло отримати стипендію?
- Річ у тому, що я тоді подавався на декілька програм і виграв конкурс одразу на дві, які фінансував американський уряд. Одна з них власне й була програма Фулбрайта, тому від другої я відмовився, оскільки програма Фулбрайта була краща. Загалом я хотів отримати можливість поїхати в один із західних університетів, найперше американський, для того, щоб там начитатися іноземної літератури, зокрема англо-американської. На той час знайти фахову літературу в інтернеті була достатньо складно, порівняно з сьогоднішнім днем, тому це для мене було дуже важливо, а програма Фулбрайта надавала такі можливості.
- Де саме ви стажувались в США?
- Я брав участь у дослідницькій програмі, був гостем-дослідником, а це було в Колумбійському університеті в Нью-Йорку, в інституті Гальмана, який спеціалізується на вивченні колишнього Радянського Союзу і Східної Європи.
- Чи виникали якісь дослідницькі труднощі?
- Я тоді слабше знав англійську мову, ніж зараз, а там було потрібно і спілкуватися, і виголосити лекцію англійською, але якось я з цим упорався. Проте були певні побутові труднощі пов’язані із житлом і встановленням телефону, оскільки людина, що вперше приїжджає в США, змушена вирішувати велику кількість побутових клопотів, ясна річ певні труднощі неминучі, але вони не мали великого значення порівняно з перевагами, які дає програма Фулбрайта.
- Чи принесло стажування Вам якусь користь, як допомогло у майбутній кар’єрі? Які висновки Ви зробили?
- Думаю, що принесла, оскільки я практично щороку подаю якісь дослідницькі проекти. Я так собі уявляю, що коли члени комісії розглядають ці проекти і читають моє CV, бачать, що людина була на програмі Фулбрайта, то безперечно це відіграє свою роль. З тих пір я дістав ще декілька серйозних західних стипендій, це також допомогло мені, коли вирішувалось питання мого працевлаштування в УКУ. Участь в програмі Фулбрайта є дуже престижною, це хороша візитівка для науковця, коли він претендує на якісь стипендії чи роботу. Також це стажування було корисним для мене в пізнавальному плані, оскільки я прочитав багато цікавої літератури та поспілкувався з серйозними науковцями, виріс як дослідник, як науковець, як викладач.
- І на останок, що б ви порадили тим людям, які ще не подавалися на подібні програми, але мають бажання це зробити?
- Рекомендую подаватися, проте тверезо оцінити свої сили, оскільки потрібно мати або кандидатський ступінь, або принаймні якісь здобутки, що були б рівноцінними кандидатському ступеневі. Потрібно написати цікавий та оригінальний проект, який може стати внеском в науку і не був суто академічним, а відповідав цілям Фулбрайту, а насамперед такі цілі, як досягнення розуміння між народами. Також високий рівень розуміння англійської мови, але це не головне, оскільки комісія розглядає якийсь проект, то їх не цікавить блискуче розуміння англійської мови, а більше звертають увагу на вартість самого проекту і наскільки людина ним володіє, проте читати, розуміти і зробити доповідь англійською мовою є також дуже важливо.
Роман Грибовський.