Вітчизняна молодіжна наука: основні проблеми та перспективи їх вирішенняЗабезпечення розвитку науки, проведення досліджень є надзвичайно важливим для побудови міцної, інтелектуально розвиненої держави.
Окрім того, наука є визначальним чинником розвитку суспільства, формування його світогляду, а також соціалізації молодих громадян. Разом із тим вона є досить “тендітним” творінням і потребує належного правового регулювання та здійснення відповідних організаційних заходів державою, що покликана забезпечити її розвиток та створення сприятливих умов для проведення наукових досліджень.
Зі здобуттям Україною незалежності наша наука стала ідеологічно вільною і почався процес її “омолодження» – залучення до неї молодих людей. Безперечно, на даний час ми бачимо, що він був небезуспішним, адже вітчизняна наука і, зокрема, доробки молодих дослідників роблять вагомий внесок у світову спадщину знань. Проте вона має багато проблем, які наразі потребують негайного вирішення. До таких можемо віднести:
До чинників, які зумовлюють таку ситуацію у сфері науки, можемо віднести:
- недостатність фінансування, що, мабуть, становить найбільшу проблему;
- неналежне функціонування наукових шкіл університетів щодо залучення до досліджень студентів;
- низький рівень наукової новизни та практичної значущості студентських досліджень, а також інші недоліки.
- економічний, адже, як правило, чомусь в Україні наука вважається неперспективним напрямом для фінансування;
- ідеологічний – на жаль, у суспільстві наукові напрацювання не розглядаються як засоби вирішення тих чи інших проблем, а також все ще існують радянські стереотипи щодо вікового цензу кандидата та доктора наук;
- інформаційний – неналежний рівень співпраці нашої держави у сфері науки з іншими країнами; невелика кількість публікацій вітчизняних вчених за кордоном; відсутність доступу до іноземних фахових видань, що не дозволяє нашим науковцям ознайомитись із сучасною науковою думкою та напрацюваннями з певного питання в інших країнах, а також надати інформацію про свої наукові результати міжнародній спільноті.
Знаємо, що останнім часом в Україні все частіше з’являється інтерес у молоді до проведення наукових досліджень. Також важливою і необхідною для вищих навчальних закладів є активна наукова робота студентів. Як зазначено у Концепції Державної цільової програми “Наука в університетах на 2008-2012 роки”, взаємодія освіти і науки є комплексним процесом, в якому університети традиційно відіграють провідну роль. При цьому навчальний процес і проведення наукових досліджень взаємопов’язані та забезпечують єдність засвоєння й передачі знань. Проте чи то від неналежної поінформованості останніх про способи проведення досліджень, вимоги до оформлення отриманого матеріалу, його доцільність та актуальність, чи то відсутності заохочення як студентів, так і викладачів наукова робота студентів залишає бажати кращого. Згідно з документами Кабінету Міністрів України, активізацію наукової діяльності та поглиблення її взаємодії із навчальним процесом в університетах можна забезпечити шляхом:Добре відомо, що формами підготовки кадрів вищої кваліфікації є аспірантура та докторантура, які передбачають проведення наукового дослідження, оформлення отриманих результатів у дисертаційну роботу, апробацію та публікацію основних її положень та публічний захист. Слід зазначити, що цієї інформації не вистачає нашим студентам, які при вступі до аспірантури після закінчення ВНЗ сподіваються засвоїти типові навчальні програми.
- удосконалення нормативно-правових актів із питань освіти та науки;
- збільшення обсягів бюджетного фінансування наукових досліджень;
- утворення університетів дослідницького типу, підтримка розвитку науково-навчальних центрів та ін.
Викладене вище дозволяє зробити висновки, що необхідні для удосконалення вітчизняної науки:
Таким чином, сподіваємось, що надані рекомендації сприятимуть вдосконаленню української науки та процесу її утвердження у світі.
- для підвищення рівня наукової роботи у вищій школі пропонуємо враховувати наукову роботу студентів (підготовка тез доповідей та виступи на конференціях, написання наукових статей) при оцінюванні їх знань, умінь та навичок з відповідної дисципліни або дисципліни, що є найбільш близькою до тематики проведеного дослідження. Також пропонуємо передбачити додаткову оплату праці науково-педагогічним працівникам, які керують науковою роботою студентів та забезпечити для них моральне заохочення;
- здійснювати фіксацію тем дисертаційних робіт шляхом формування відповідної інформаційної бази та зробити відкритим доступ до неї для того, аби не повторювались теми досліджень;
- з метою виходу вітчизняної науки на міжнародну арену вживати заходи щодо встановлення тісної співпраці із зарубіжними навчальними та науковими установами, а також із закордонними українцями, що проводять дослідження за межами України;
- у зв’язку з тим, що у деяких наукових фахових журналах існують т. зв. “черги”, пропонуємо перед друком цієї статті надати її автору інформацію для перевірки, чи не застаріли викладені у цій праці наукові положення та висновки у зв’язку зі зміною законодавства та ін.;
- перенести вивчення навчальної дисципліни “Основи наукового дослідження” з шостого чи п’ятого курсу на другий для того, щоб студент мав уявлення, як писати статті, доповіді, курсові та наукові роботи, працювати у бібліотеці тощо.
Ольга Лопушанська.