Концертна
серія «Нова музика в Україні» продовжується. Вже п’ятий концерт відбувся
в приміщенні органної зали Національної музичної академії України ім. П.
І. Чайковського в суботу, 13 лютого. Музичні вечори за участю відомих за
кордоном музикантів Джефрі Кохана та Олега Тімофєєва, які є учасниками
численних міжнародних фестивалів, та організаторами фестивалів у США, організовані
за підтримки посольства США в Україні та Програми академічних обмінів ім.
Фулбрайта в Україні.
Вечір розпочався з привітання Мирона Стахова – директора програми ім. Фулбрайта в Україні. Не дивно, що тут зібралося багато учасників програми та людей, які прагнуть взяти в ній участь. Невеликий зал був повністю заповнений. Люди, що прийшли сюди, очікували почути щось особливе…
Джефрі Кохан вже багато років вправляється в грі на флейті. Він захоплюється старою музикою ХVII-ХIХ століть, яка вже давно забута або загублена. Олег Тімофєєв – учасник Програми наукових обмінів ім. Фулбрайта в Україні – грав на незвичайному інструменті – лютні, та семиструнній гітарі ХIХ ст.. Як пояснює п. Олег, табулятура – це єдині «ноти», які залишились від тих часів, що показують як правильно поставити пальці на струнах, щоб навчитися грати на цьому інструменті.
Концерт тривав дві години з короткою паузою для перепочинку та можливістю поспілкуватися. Особливою видалася гра Джефрі Кохана. Він грав так натхненно, що з кожним порухом мелодії, заплющивши очі, він піднімався на стільці в такт мелодії і час від часу відривав п’ятки від підлоги, коли його особливо захоплював той чи інший звук. Обидва музиканти були вдягнені в чорні сорочки та штани. Їх одяг не повинен відволікати слухачів від захопливого ритму мелодії. Обидва музиканти живуть в різних місцях Америки і, як сказав Олег Тімофєєв, об’єднує їх любов до давно забутої музики,бо вона – особлива.
Музиканти виконували шотландські, ірландські, італійські, американські мелодії. Відзначити варто мелодію, написану близько 1705 року, у виконанні Джефрі Кохана, яка являла собою імітацію ехо. Це одна з найбільш ранніх мелодій, написаних для барочної флейти.
Незважаючи на усю красу «заморських» мелодій, найбільше моє серце сколихнула
музика, написана Василем Саренком- українцем за походженням, музикантом
і лікарем царської сім’ї, що мала назву «Український танець», написана
в ХIХ ст. для гітари. Тут відчувався рідний український дух і саме ця мелодія
заставляла серце битися скоріше.
Вечір закінчився виконанням мелодії „God Save the King”, після чого
гості захоплено аплодували і на заклики «браво» і «на біс», музиканти змушені
були зібрати ще одну мелодію під схвильованівигуки присутніх.