Нещодавно у Національної телерадіокомпанії України з'явився новий хазяїн. Призначення директора НТКУ нібито мало залежати від того, хто і як представить концепцію створення Суспільного мовлення в Україні найкраще. Обговорювалися 2 моделі: Андрія Шевченко і Олександра Ткаченко. Проте Президент призначив Віталія Докуленко. Після цього на перший план виступили питання звільнень і призначень, розрахунку зі старими боргами і ін. Дискусії ж про телебачення і радіо для громадськості призупинилися.
Новий етап розвитку проблеми – неприйняття у другому читанні Верховною Радою України Закону „Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України”. Причини відхилення владою цього нормативного документу, який мав закласти підвалини нової структури, можна припустити, полягали: або у незацікавленості політичних кіл у інформаційному контролі з боку громадськості, або у недосконалості самого закону.
У будь-якому разі стало зрозумілим, що потрібно розпочати широке обговорення плюсів і мінусів Суспільного мовлення, придивитися до іноземного досвіду, пояснити регіонам у чому буде полягати їхня роль.

7 листопада 2005 року у київському готелі „Русь” пройшла Міжнародна конференція „Суспільні та комерційні ЗМІ як європейський виклик для України: регіональний аспект”.

Організаторами виступили: Рада Європи, Національна рада з питань радіомовлення та телебачення Республіки Польща, «Інтерньюз Україна» та Незалежна асоціація телерадіомовників. З доповідями виступили: Данута Ванєк – голова Національної ради з питань радіомовлення й телебачення Польщі (НРРТП), Кароль Якубович – голова виконавчого комітету з питань ЗМІ Ради Європи, директор Департаменту стратегій та аналізу НРРТП, Андрій Шевченко – екс-віце-президент Національної телекомпанії України, Олександр Ткаченко – керівник медіа-інвестиційної компанії „Нова Студія”, Олександр Богуцький – генеральний директор телеканалу ICTV, медіа-експерти з Чехії, Данії, Боснії та Герцеговини.
Планувалося, що участь у конференції візьмуть: Олег Рибачук – голова Секретаріату Президента України та В'ячеслав Кириленко – віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань, але зазначені особи не з'явилися, що зайвий раз підтверджує декларативну підтримку державою створення Суспільного мовлення.

Андрій Шевченко: „Перш за все, потрібно дати чітке визначення Суспільному мовленню. Це – медіа, які є власністю суспільства, утримуються і контролюються суспільством.
Щодо ситуації в Україні, то вона нагадує становище відомих українських футбольних клубів – є хороші гравці, але немає голів. Створення Суспільного мовлення рівнозначне перебудови фастівської електрички на євроекспрес”.
Поки що, на думку А. Шевченко, НТКУ заважає перетворитися на телебачення громадськості – слабкість якісного програмного продукту. Необхідно спиратися на сильний соціальний пакет (програми публіцистичні, культурні, дитячі і ін.).
Олександр Ткаченко наголошує на тому, що Закон України „Про Суспільне телебачення і радіомовлення” має бути прийнятий до кінця виборчої кампанії, оскільки після виборів цей процес знову буде перенесений на невизначений термін.
Ще одне питання, яке потребує пояснення – співіснування суспільних і комерційних ЗМІ на одному медіа-просторі. Олександр Богуцький, як представник комерційно телевізійного каналу, пояснив чому ICTV першим виступив на підтримку Суспільного мовлення, оскільки воно здатне виконати соціальну функцію, осягнути ті проблеми, висвітлення яких не є прибутковим для комерційних ЗМІ.
Те, що Суспільне телебачення і радіо необхідне для України не викликає сумніву. Проте дискусійними залишаються питання фінансування (чи-то за рахунок абонентської плати, частково реклами, чи власної економічної діяльності), діяльності ОДТРК (необхідно їх ліквідувати, чи реорганізувати). Щодо останньої проблеми, то потрібно зазначити, що регіональне телебачення – мовник обласних державних адміністрацій, переобтяжене персоналом і технічно погано оснащене. Це обумовлює низький рівень підготовки продукту, велику гнучкість перед політикою рекламодавця.

У другій частині конференції завітав нинішній директор НТКУ Віталій Докуленко. У своєму трихвилинному виступі він поскаржився на великий борг телерадіокомпанії – 36 млн. грн., зазначив, що зміни вже почалися, проводяться консультації зі спеціалістами, але концепцію створення Суспільного мовлення учасники конференції так і не почули.

Представників регіонів було кілька чоловік, хоча саме в областях мало ще розуміють чим буде принципово відрізнятися нове телебачення, навіщо за нього платити навіть кілька гривень на місяць. Напевно, Міжнародна конференція „Суспільні та комерційні ЗМІ як європейський виклик для України: регіональний аспект” лише початок широкого всеукраїнського обговорення медіа-реформи.