Цього тижня до України приїхав Майор Вальдемар Фидрих – легендарний поляк, лідер так званої «Помаранчевої Альтернативи». Він буде мандрувати  п'ятьма містами України (Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, Київ) та візьме участь у показах документальних фільмів про події у Польщі у вісімдесятих роках, коли власно і виникла Помаранчева Альтернатива. Майор Вальдемар Фидрих дуже цікава особистість, з легендарним минулим.  Своє прізвисько «Майор» він отримав завдяки тому, що під час призову в армію з'явився у приймальній комісії у костюмі майора, зумівши розіграти всіх навкруги. У наші дні про нього пишуть у підручниках історії, а в багатьох європейських університетах він читає лекції на теми влаштування вуличного театру та гепенінґу, що будуть мати можливість послухати усі бажаючі і в Україні. Також у кожному з п’яти міст відбудуться документальні виставки, де можна буде побачити унікальні фото та відеоматеріали з акцій “Помаранчевої Альтернативи”.  Раніше, для мене значення слова «гепенінґ» було таємницею. Після відвідання виставки та спілкування з  Майором Фидрихом я збагнула нарешті що це. Отож, мій висновок: «гепенінґ» - мирні народні політичні акції, зазвичай смішні та іронічні, це як повномасштабний флеш-моб, але з політичним відтінком. Помаранчева Альтернатива це по суті серія гепенінґів, розпочатих  Майором в Польщі.

Де ж живуть гноми в Польщі? Під час військового стану генерала Ярузельського в Польщі анти-режимні написи на стінах замальовували фарбою. Майор першим почав малювати на цих плямах гномів. Зранку люди виходили на роботу і дивувалися – звідки на стількох стінах з'явилися гноми і навіщо? У Польщі гноми звуться «краснолюдками», тож краснолюдок все більшало і більшало. Нарешті було оголошено, що в центрі міста відбудеться зустріч з “гномами”. На вулиці вийшли тисячі краснолюдок – людей одягнутих у гномівські ковпачки. Вони ходили містом, співали пісні та, посміхаючись, казали: «Ми - гноми». Так починався рух за свободу і незалежність у Польщі. Широко відома також акція на річницю червоної армії, коли краснолюдки змайстрували картонного броненосця «Потьомкіна» та вдягнулися в червоні мундири. Як розповідав майор, міліція кричала: «Хапай Червоних!», а народ посміхався, хлопав у долоні і кричав: «Нарешті!». «Головне скерування тих гепенінґів було на перехожих, бо очевидно, що люди, які робили ці гепенінґи, не жили в страху. Але ті, хто долучалися до нас, - переламували свій страх» - каже  Майор Вальдемар Фидрих. Першими приймав гостей Харків. Зустріч з лідером Помаранчевої Альтернативи відбувалася у Літературному музеї, людей прийшло небагато, але всі присутні, впевнена, не пожалкували. Майор Вальдемар Фидрих виступав у Помаранчевому ковпачці, на зразок тих, що лідери Помаранчевої Альтернативи роздавали під час Помаранчевої Революції на Україні. Між помаранчевими подіями в Польщі та Україні можна знайти багато чого спільного. За словами Майора, не дивно, що в Україні гепенінґ виник нещодавно (по суті Помаранчева Революція це гепенінґ але у значно більшому масштабі), адже на відміну від Польщі, що була лише сателітом Радянського Союзу, Україна була частиною цієї імперії довгий час. На річницю Помаранчевої Революції Майор пообіцяв влаштувати в Києві гепенінґ, поділившись деякими ідеями з цього приводу, він сказав, що планується наприклад до якогось урядового будинку прив'язати дві помаранчеві мотузки. За одну будуть тягти у напрямку таблички «Європа», а за іншу у напрямку таблички «Росія». Майор спілкувався польською, його перекладав соліст Мертвого Півня – один з спів-організаторів цього дійства. Слухати Майора було надзвичайно цікаво, час від часу невеличкий зал здригався від реготу, адже слухати Майора і не сміятися – практично неможливо. Майор розповідав про дні Помаранчевої Альтернативи в Польщі, а також про участь краснолюдків у Помаранчевій Революції. Казав, що до України тоді вони привезли дві шоколадні голови – Януковича та Ющенко, на жаль, голова Януковича довго не прожила – її з'їли вже по дорозі до Києва. На кінець Майор додав, що сподівається ще побачити і політичних лідерів у ковпачках краснолюдок, оце, мовляв, буде корисно, ще й весело до того ж.  Ну що ж, хай живуть гноми і хай живе свобода!