ФІЛОСОФСЬКИЙ ДІАЛОГ І ТЕОРІЯ НА КЛАПТИКОВІ ПАПЕРУ
Колоквіум з питань культурних трансформацій та культурної політики, організований міжнародним семінаром «Койнонія» / «????????», пройшов у 29-30 березня 2011 року у Харкові. Найважливішою подією став приїзд філософа, професора Стенфордського університету Ганса Ульріха Ґумбрехта.
Семінар «Койнонія» – це альтернатива самотнім і часто безплідним пошукам істини за письмовим столом у чотирьох стінах. Присвячений філософії Іншого та суміжним філософсько-релігієзнавчим питанням, проект філософського факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна прагне розвивати коректний філософський діалог та розширювати дослідницький простір. Хоча й орієнтований на аспірантів та викладачів гуманітарних дисциплін, немає сумнівів, що й студенти мають активно залучатися до його роботи.
Колоквіум з питань культурних трансформацій та культурної політики - остання подія, що відбулася в рамках семінару. Протягом двох днів він був простором для дискусій різних особистостей: філософів Олександра Івашини (Києво–Могилянська академія), Вахтанга Кебуладзе (КНУ ім. Т. Г. Шевченка), Олега Хоми (Паскалівське товариство), політолога Михайла Мінакова (Фонд Якісної політики), Костянтина Сігова (Центр Європейських гуманітарних досліджень), музиканта і галериста Павла Гудімова («Я Галерея»), і звісно, Ганса Ульріха Ґумбрехта.
Конкретні відповіді на абстрактне питання «Що таке сучасна культурна політика?» шукали за тематичним круглим столом, а студенти мали можливість висловитися на семінарі студентського наукового товариства «Сучасні дослідження культури».
Відкрита лекція Ганса Ульріха Ґумбрехта, що відбулася у приміщенні Харківської державної академії культури, зібрала повну залу і що найважливіше – переважну частину аудиторії складали студенти. Варто наголосити на цьому - двогодинна лекція у позанавчальний час зібрала таку кількість молодих людей, яку не часто побачиш на менш формальній події. «Присутність та атмосфера у повсякденній естетиці», - такою була тема лекції, але навіть, якби пан Ґумбрехт говорив на тему турбогенераторів або родючості ґрунтів, впевнена, що слухачів би не поменшало.
Найяскравіше враження від лекції – це те, чому українські професори можуть повчитися – легкість та невимушеність викладу. Відсутність інтелектуального снобізму та готовність пояснювати власну філософську концепцію просто і зрозуміло для аудиторії є корисним вмінням для людини, яка хоче бути почутою. Пригадується напівіронічна думка італійського інтелектуала Умберто Еко: «Ви повинні вміти викласти все ваше знання на шматочкові паперу розміром із чек із супермаркету, інакше ваше знання нічого не варте». Це не профанація наукового мовлення, це людське прагнення до діалогу, який можливий лише у ситуації порозуміння.
Не хотілося б вдаватися до надуживаних нині фраз про тотальне прискорення сучасного інформаційного світу, але прозорість, доступність та зрозумілість може бути однією з освітніх стратегій, яких мають дотримуватися гуманітарії, аби бути почутими. У протилежному випадку гуманітарне знання як насолода для обраних втрачає сенс існування.
Блог семінару «blog». Тут можна знайти анонси та фотографії попередніх подій Семінару, а також аудіо- і відеоматеріали з Колоквіуму.
Електронне видання першого номеру журналу «KOINONIA» доступне за посиланням
Світлана Ільченко