Радість творчості і кохання


12 квітня пощатило побувати на презентації нової книжки Ірен Роздобудько "Мандрівки без сенсу і моралі" у приміщенні книгарні "Є" по вул. Лисенка, 3 у Києві.
Після цієї зустрічі залишилось дуже тепле і приємне враження. Та про все по-порядку.
 

Ця весна є дуже плодовитою на видавничі новинки Ірен: протягом березня здійснено чотири видання. Зокрема, збірка оповідань "Гра в пацьорки" і "Мандрівки без сенсу і моралі" у видавництві "Нора-Друк" та дитячі книжки "Пригоди на острові Клаварен" (надзвичайно креативно оформлена: у якості вступу вкладено лист автора до маленького читача, додається карта-гра) і "Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна" у видавництві "Грані-Т". Книжка "Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна" також видана шрифтом Брайля (на скільки мені відомо, вперше за 20 років незалежності України!).

Книжка Ірен Роздобудько "Мандрівки без сенсу і моралі" - вже четверта у серії "Мандри" видавництва "Нора-друк". Книжка має багато фішок. А саме, кожен з розділів містить важливі відомості про країну, смішні історії, рецепт національного блюда (яке можна приготувати з доступних в Україні продуктів) та імена видатних письменників які, на переконання Ірен, практично творять культурне обличчя кожної країни.

Водночас ця книжка є дуже особистою, бо Ірен описує побачене і почуте через призму власного життєвого і літературного досдіду. У книці є її власні цікаві гіпотези щодо непересічних історичних подій і постатей. Так, біля Магдали - батьківщини Марії Магдалини - Ірен відчуває аналогію з Каперною, яка цькувала Ассоль з "Пурпурових вітрил", у Празі біля пам'ятника св. Яну Непомуцькому,  -   страждання порядного закоханого в жінку чоловіка, який під жорстокими тортурами не видав таємницю сповіді королеви Софії.

У розділі про Ізраїль надруковані найкращі вірші з біблійного циклу чоловіка Ірен - автора і виконавця у жанрі бардівської пісні - Ігоря Жука. Ігор представив свій новий пілотний диск "Лист", основний тираж якого, доповнений ще кількома піснями, має вийти "дорослим" тиражем влітку за сприяння "Коронації слова". Пісня Ігоря "Лист" на цьому конкурсі у 2010 році здобула друге місце у номінації "Пісенна лірика про кохання". На радість присутнім, Ігор виконав цю пісню - лист з далекої сонячної Італії у не дуже сонячні Карпати - у якій, так само як і у людському житті, переплітаються філософія, сум і гумор.

Під час спільної подорожі до Ізраїлю, Ірен і Ігор відзняли багато цікавих фото і відеоматеріалів. Це дозволило їм зробити серію своєрідних кліпів з фотографій і пісень. Продемонстровані зображення Гетсиманського саду наших днів у супроводі пісні "Ніч" (або "Гетсиманський сад", пісня 1) справді справляють неповторне враження.

Під час відвідин храму Матері Діви Марії 1950-х років у Назареті з іконами Діви Марії з усього світу, Ірен Зрозуміла чому малює і вишиває Марію без обличчя - у неї їх безліч. Надзвичайно приємно було побачили у цьому храмі велику українську ікону-панно 1953 року із зображенням українців як у східному, так і захід одязі й написом "Пресвята Богородиця молися за свій український народ".

На запитання яка з описаних у книзі десяти країн їй найбільше запала в душу, авторка розповіла, що для неї надзвичайно цікавими є Фінляндія і Малайзія, та найбільше їй до душі Мальта. Адже саме звідти головний герой її роману "Ранковий прибиральник" Майкл. Розділ про Мальту "Мандрівок без сенсу і моралі" Ірен побудувала саме у формі листів до цього героя.

Ірен також приваблюють Париж і Венеція. Обидва ці міста, у яких вона ніколи не була, змальовані у її книзі "Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя". Так само як і один з її найулюбленіших письменників - Алессандро Барікко  - Ірен вважає, що для того щоб десь побувати, відчути людей, достатньо мати під своєю п'ятою точкою глибину моря і над собою - величезний простір. Як мав це головний герой роману "1900 - Легенда про піаніста" і йому не обов'язково було сходити на землю. Водночас Ірен зізналась, що боїться розчаруватись у цих містах, бо вони вже у ній є.

Ігорь Жук, відтоді як познайомився з творчістю Олександра Гріна, мріє відшукати  Грінландію. Йому здається, що найближче він підібрався до цієї країни (або, принаймні, її уламку) у Лос-Анджелесі - у сенсі самого духу цього міста.

Ще одним напрямком творчості Ірен є на писання сценаріїв. Вже затверджений сценарій (режисер Олесь Санін) вестернізованого фільму-фантасмогорії про розстріл кобзарів у Харкові в 1934 році і пригоди американського хлопчика в Україні в 1930-ті роки.

Ірен також захоплюється художньою творчістю і вишивкою. Деякі з цих творів і виробів можна побачити на сторінках письменниці у соціальних мережах Facebook  і Однокласники. Можна навіть придбати серію горняток з малюнками Ірен.

Щодо питання, як Ірен і Ігор поєднали свої долі то, як розповів Ігор, їх спільна знайома журналістка одного дня привела Ірен до нього для копіювання фільмів Кустуриці з його колекції - так і познайомились. Ірина, в свою чергу, розповіла, що Лариса Денисенко (яку вона попросила принагідно подарувати Ігореві свою книжку і висловити подяку за його пісні), у телепрограмі "Документ" сказала Ігорю, що його кохає письменниця Ірен Роздобудько і запитала, що він робить з жінками, що вони його так кохають? За рік Ігор і Ірен одружились.

Завершилась ця тепла і цікава розмова прекрасною піснею "Мухи", яку творче подружжя виконало дуетом.
 

Андрій Білий