Неординарний
вечір, що став частиною всеукраїнського проекту «Молоді про Бандеру», відбувся
в стінах «Києво-Могилянської академії» 18 лютого. Зустрічі зі студентами,
учасниками яких стали відомі журналісти, історики, політологи та громадські
діячі, вже відбулися в багатьох містах України. Метою даного заходу є інформування
студентської молоді про реальні події, факти з біографії та погляди Степана
Бандери.
Проект є актуальним з огляду на суперечливість суспільної думки у ставленні до цієї історичної постаті, зокрема й через недавнє присвоєння С. Бандері звання «Герой України». Можна помітити дисонанс громадської думки, що стосується постаті Бандери: від його обожнювання до почуття палкої ненависті.
Учасниками події стали: відомий український журналіст Вахтанг Кіпіані, який представляв власний фільм про Степана Андрійовича, що був відзнятий у рамках проекту «Великі Українці», представник Галузевого державного архіву СБУ, історик Володимир Іванченко та депутат Верховної Ради II-IV скликань – Михайло Ярославович Ратушняк, доктор філологічних наук, Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Миронович Квіт і доктор історичних наук – Михайло Володимирович Кірсенко.
Зустріч
проходила у форматі конференції, при цьому кожен охочий міг висловити свої
думки з приводу діяльності УПА і самого Бандери, а також поставити запитання
присутнім експертам.
Як заявив В. Кіпіані, головною метою роботи проекту є
спроба пояснити молоді, чому Бандері присвоїли звання «Героя України».
Присутні намагалися імплантувати в суспільство, представниками якого є
і національно свідома молодь, ідею патріотизму та просвітництва, показати
правдиву інформацію, яка має сколихнути свідомість українців. Хоча, як
заявив сам Кіпіані, «фільм є агітаційним…він був створений зі спонукальною
метою, щоб змусити вас проголосувати за Бандеру і таким чином, виявити
свою позицію, а відповідно «думання» суспільства». Він також зазначає,
що за два роки став, так би мовити, «політологом з Бандери», і тепер його
запрошують на різноманітні заходи як авторитетного знавця життєвої історії
та політичної діяльності голови Проводу ОУН(б). Нагадаємо, що після завершення
програми «Великі українці», що виходила на телеканалі «Інтер» 2007 року,
шеф-редактор програми – п. Вахтанг зняв фільм, для представлення постаті
Степана Бандери.
Після перегляду фільму всі присутні долучилися до дискусії.
Говорили багато, як пожартував професор Михайло Кірсенко, «схиляюся перед витримкою присутніх у залі».
Цікавими також були зауваження Михайла Кірсенка про несприйняття великою частиною української громадськості постаті С. Бандери як українського героя, ба, навіть більше, чи не половина України вважає його зрадником та мало не фашистом. Але чиї інтереси він зраджував? Інтереси Радянського Союзу чи номенклатурної верхівки на чолі Радянської України, яка й думати не могла про якусь там незалежність української землі. «Чомусь нарікають на УПА найбільше мешканці східної України, де фактично УПА не діяла. А там, де її робота була відчутною – на західній Україні, люди вважають повстанців героями», - спокійно заявив історик. «Українці не мають своєї держави, але мають свою організацію», – так сказав одного разу дідусь Сергія Квіта про діяльність ОУН-УПА.
Колишній депутат Михайло Ратушняк, вийшовши на сцену, заявив, що його слова можуть прозвучати радикально для незвиклого вуха слухача, адже він усвідомлює себе націоналістом і всюди говорить про це. За його словами, «Україна не є логічним продовженням УРСР, за цю державу боролися наші люди і виборювали нашу незалежність своєю кров'ю. Чому ж ми повинні виправдовуватись за власну історію? Перед ким?»
Присутні ставили цікаві запитання, щоб уточнити для себе певні факти з історії боротьби УПА та Бандери зокрема. Запитання про минуле й теперішнє, які безповоротно пов’язані одне з одним. Дізнавалися багато нового. Були питання про колабораціонізм, про характер боротьби та збройні формування, а також студенти поцікавилися, чому в українських націоналістів нічого не вийшло…
Михайлові Кірсенку поставили запитання про негативне ставлення поляків до того факту, що Бандері було присвоєно звання «Герой України». На це знайшлася логічна відповідь: «Відносини з Польщею повинні й надалі будуватися на засадах партнерства та толерантності. Адже давайте не будемо забувати, що польські націоналісти часів II Світової війни – Армія Крайова – були реабілітовані і зараз в Польщі їх вважають національними героями і в більшості великих міст можна побачити пам’ятні знаки присвячені борцям за незалежність Польщі. Тому яке відношення має польська влада до наших героїв?».
Загалом гості конференції закликали молодь цікавитися історичними подіями та постатями, намагались пояснити присутнім, що самі українці повинні осягнути правду про наше минуле, якою гіркою вона б не була. Кожен з нас повинен сформувати свою життєву позицію і ціннісні орієнтири самостійно, щоб нами не керувала думка інтерпретаторів, прочитана в книжці; ми повинні читати оригінали, досліджувати архівні документи і таким чином сформувати правдиву картину історії в суспільній свідомості.