Люди люблять статистику. Рейтинги найкращих університетів складають усі: політики, газети, студенти, і звісно ж самі університети. Рейтинг ВНЗ = місце в «павутині»
Критерії відбору в усіх різні: хтось звертає більше уваги на наукову діяльність, інші на кількість міжнародних обмінів, а дехто на оцінки студентів, кваліфікацію викладачів, вартість контрактової форми навчання тощо. Але то все безсиле проти «залізного»: «ма-а-а, але ж там (і хай це ТАМ – далеко не ВНЗ №1) вчаться всі мої друзі!». І от, мама майбутнього студента намагається знайти необхідну інформацію щодо вступу. Або й сам учень шукає перелік документів, котрі треба мати: які сертифікати, прохідний бал, врешті-решт, перелік факультетів і спеціальностей. У цьому випадку, беззаперечно, важливою є самопрезентація університету в Інтернеті. Це річ статусна й не менш важлива за рекламу. Кожен підходить до цього по-різному, базуючись на своїх матеріальних можливостях, професійності «ай-тішніків», активності персоналу та інших, не менш цікавих, факторів.
Отже, цікаво було б дослідити, як до свої сайтів поставилися провідні національні університети, розташовані в м. Києві.
КНУ
«Шева» вітає відвідувача урочисто: яскравий герб та можливість вибору мови (українська, російська й англійська), як у справжньому європейському університеті. Будова сайту схожа на постійно змінний блог, теги розписані в рядок через кому, що ускладнює пошук. 
На сайті є вичерпна інформація про всі факультети: адреси, імена деканів, номери телефонів, поштова скринька деканату, посилання на окремий сайт для кожного факультету. А на профільних сайтах вказані вимоги та особливості вступу для різних спеціальностей. Досить зручно. А збоку ще й новини показують. Підготовчі курси також наявні: для них виділена окрема сторінка, де все чітко розписано.
На деяких сторінках факультетів є онлайн-голосування для розвитку сайту та наповнення його необхідною інформацією. Можна завантажити всі номери періодичних видань КНУ.
Висновок: Університет презентовано на високому рівні. Присутня вся необхідна абітурієнтам інформація та електронна наукова бібліотека для студентів.
КНЕУ
Сайт КНЕУ зелений і приємний, як у стоматологічної клініки. Зорієнтуватися в ньому не складно, а необхідну інформацію щодо вступу, а саме перелік документів, можна завантажити в .doc. Щодо кожного факультету подана інформація про історію створення, програми, предмети, кількість студентів, вартість навчання, імена та прізвища викладачів з їхніми невеличкими біографіями (проте не вказано їхні офісні години).
Щодо роботи приймальної комісії, то вказано лише адреси та телефонні номери, за якими можна звернутися. Жодних імен, жодних підготовчих курсів.
Висновок: Сайт потребує інформаційного наповнення.
Сайт КПІ можна переглядати п’ятьма мовами: французькою, іспанською, російською, англійською й українською. Вказано адресу приймальної комісії, як до неї доїхати та навіть схеми паркувальних майданчиків для автомобілів (!) Але-от інформація щодо підготовчих курсів для абітурієнтів не поновлювалась з 2007 року. КПІ
Складно з’ясувати, яким був справді прохідний бал у минулому році, оскільки оцінка коливається від 600 до 1200 балів. Але, судячи з переліку обов'язкових сертифікатів, можна набрати максимум 600. На сайті є так звані FAQ’s, де в режимі онлайн можна задати запитання з приводу вступу, зарахування та відрахування (для тих, кому актуально).
Найбільшим досягненням є те, що розклад занять для кожного семестру викладений на сайті. Як мені відомо, в багатьох університетах це й досі перебуває на стадії проектування, але так і не втілене в життя. Натомість, для європейських ВНЗ це ледь не обов’язкова річ. Для кожної спеціальності створено власний сайт, проте, на відміну він КНУ, уся необхідна інформація не вказана. Список дисциплін для кожної спеціальності знайти непросто, тому що карта сайту збудована недостатньо зручно.
Висновок: Університет презентовано гарно, але абітурієнту в будь-якому випадку доведеться шукати альтернативних джерел інформації щодо зарахування.
НАУ
Банер на головній сторінці змінюється щоразу після оновлення. Калейдоскоп картинок вражає. І все таке червоне, що, певно, розраховувалось щоб наголосити на важливості саме цієї інформації. Натомість через надмірну важливість будь-якої інформації, що присутня на сайті, не вдалось наголосити на жодній. Доуніверситетській підготовці виділено окремий сайт – це зручно. Теги чіткі та зрозумілі - це плюс. Але сама інформація для майбутніх студентів видрукувана 25 шрифтом, що змушує або міняти масштаб сторінки (що надто просто), або відходити від монітора на два метри. Вказано термін оприлюднення результатів зарахування. Це хоч якось може уберегти студента від того, що раптом університет відмовиться віддати на руки оригінали документів, у разі якщо абітурієнт передумав вступати. Висновок: Сайт потребує негайного дизайнерського доопрацювання, тому що є частково нечитабельні сторінки.
КНУКіМ
Ну і на завершення КНУКіМ. Веселий та життєствердний, що так і проголошує “Талановитим вхід без черги”, що є досить непоганим гаслом. Сайт найбільш вичерпно з усіх попередніх розповідає про напрямки та факультети, зіркових викладачів і умови вступу. Висновок: Проста та вичерпна презентація ВНЗ
Отже, найважливішою проблемою вищезгаданих сайтів є нечітка побудова меню, що ускладнює віднаходження потрібної інформації. Сайт КНУ має електронну бібліотеку, КПІ - розклад і є інтерактивним (можна поставити питання та отримати відповідь). Обидва доступні іноземними мовами, що, як-не-як, а свідчить про орієнтацію не тільки на українського абітурієнта. Інші університети також мали би скористатися досвідом цих двох, тим паче, що в наш час запроваджені ними проекти не потребують ні значного фінансування, ні величезних зусиль.
Олена Гаврилюк
