Творчість у школі Хтось поділяє людей на творчих і не творчих, хтось каже, що кожна людина по своєму творча. Але так чи інакше творчість розвиває людину, її розум і здатність мислити самостійно.
І саме в школі діти формуються, набираються не лише знань, а й навичок на майбутнє, розвивають свої вміння.
До вмінь належать і творчі нахили дитини. Але як творчість можна розвивати по програмі? Невже її можна розписати в календарному плані чи законспектувати в зошиті?
Ви скажете, що є уроки малювання та літератури, де діти можуть розвиватися творчо. Що ж, нехай…
Намалюй мені сонце
Уроки малювання – це справді щось на зразок творчості. Хоча на уроці складно створити шедевр на 12, муза не завжди гуляє шкільними кабінетами, але там можна відточити вміння, уяву, образне бачення і т.д.
Але на жаль, малювання в школі до сьомого класу. Для старшокласників на нього накладають ТАБУ.
„Що це ти там малюєш? Гей, художнику великий, встань, коли до тебе говорить вчитель!” – приблизно так реагують вчителі на спроби щось намалювати на уроці.
А здавалося б, яка хороша нагода: пояснюють нову тему, все, що потрібно – це уважно слухати і сприймати матеріал, ти сидиш, підперся рукою і слухаєш про екологічні катастрофи, рука щось малює на чернетці. Ти просто слухаєш і малюєш, і одне не заважає іншому. Ти навіть можеш повторити те, що говорив вчитель, але його це не цікавить, бо ТИ ПОРУШИВ ДИСЦИПЛІНУ! ТИ МАЛЮВАВ НА УРОЦІ!
Писали писаки…
Вчитель української мови задає написати твір.
Твір має бути: обсягом на дві сторінки, мати вступ, головну частину, закінчення, чітко розкривати задану тему, відповідати пунктам плану, містити складносурядні й складнопідрядні речення, епітети, порівняльні звороти, однорідні члени речення, зокрема присудки та переносне значення.
Цікаво: де тут можна проявити себе творчо?
А якщо я хочу написати твір без вступу, де одразу починається сюжет? А якщо я не бачу в заданій темі нічого привабливого? А якщо я хочу написати твір з непоширених речень? А чому він не може бути менше чи більше? ЧОМУ?
Шекспір з четвертої парти
А якщо до мене прийшла муза, саме на уроці фізики. То що не можна записати чи замалювати щось на чернетці? А якщо перед вами, шановний учителю, за четвертою партою сидить майбутній Шекспір, то що ви йому скажете: „Що ти там пишеш? Теж мені поет! Сядь рівно, відклади все і слухай урок!”.
А потім він в автобіографії запише, що його творіння помирали, так і не народившись, саме на вашому уроці…
А порвані в запалі малюнки збиратимуть по частинах колекціонери і підписуватимуть: ”Цей геніальний малюнок було порвано на уроці географії”.
Я не даю гарантію, що всі ті, хто пише чи малює, стануть обов’язково відомими. У кожного свій шлях і своє місце в світі. Просто творчість у школі, як у храмі розуму повинні поважати і всіляко розвивати.
Не можеш – навчимо, не хочеш – змусимо
Шкільні стіннівки під примусом стають кошмаром і травмують тендітні ростки любові до малювання. Написання контрольних творів вбиває подальше бажання, хоч щось написати.
* * *Творчість у шкільній формі спочатку довго катують, потім зв’язують їй руки і повільно ведуть до страти. Виживають лише найсильніші. Та хто дозволив проводити природний відбір прямо в школі?
Марина РудськаМарина Рудська має 16 років, навчається в київській школі №186, де має посаду редактора шкільної газети. Хоче здобути вищу освіту в галузі журналістики. Відвідує прес-центр Голосіївського району. Виступає кореспондентом порталу www.sumno.com та інтернет-часопису про культуру www.kut.org.ua. Також пише художні твори, які виходять оригінальними та свіжими. Їх можна почитати тутФото та розповідь про автора: Вадим Грига
![]()
![]()
![]()