24-26 лютого 2011р. у мальовничому куточку Львівщини, с. Винники на кілька днів оселилась активна молодь Західного регіону України: майбутні філософи, економісти, політики, громадські лідери, люди, що здатні глобально мислити, відповідально діяти та креативно впроваджувати в життя свої ідеї. Протягом трьох днів, представники з Івано-Франківська, Острога, Тернополя, Львова, Чернівців, Луцька «варили солянку» політичних ідей, брали участь у парламентських слуханнях грали інтерактивні ігри та активно дискутували з головою Фонду Конрада Аденаура в Україні Ніко Ланге, головою Центру політичних студій та аналітики Віктором Тараном та іншими організаторами Вищої Політичної Школи -2011.
Ще з початку заповнення анкет для участі у ВПШ-2011, було зрозуміло, що це не простий семінар, про який за кілька днів забудеш просто як про приємну подорож. Адже анкета-завдання окрім звичної аплікаційної форми, включала й написання ессе за поданим уривком Арендт Рейн «Атлант розправив плечі». І участь у ній стала чудовим підтвердженням очікуваних результатів.

Уже з першого дня ми розглядали ідеї класиків філософської думки, Платона, Арістотеля, Гоббса, Руссо, Монтеск’є, Локка. Спільна робота в групах, дискусія, та компетентна лекція Ніко Ланге, допомогла зрозуміти важливість та актуальність їх поглядів для сучасного світу загалом та України зокрема. Лекція «Класики політичної думки» націлила на сприймання речей такими якими вони є, незалежно від того, що подається у ЗМІ чи є усталним у суспільстві. За твердженням Ніко: «…На сьогодні немає політики у змістовному розуміні цього слова, є лише мистецтво риторики. Риторика – це симуляція, імітація політики. Адже політик – це той, хто зробив щось добре для людей. Основою політичного мистецтва є доброчесність, та намагання організацізувати благополучне життя».

Неординарна та повчальна презентація «Цінності як орієнтир» Віктора Тарана допомогла зрозуміти наскільки важливо керуватись у житті власними ціннісностями. Незалежно від того, які цінності обраємо: духовні чи матеріальні – вибір завжди залишається за нами. Адже цінності - це «щось, на основі чого людина живе, будує свою діяльність», це те, що підтримується свідомо та формує наші вчинки. «Якщо хочеш не просто пристосовуватись до того, що є усталеним у суспільстві, - говорив Віктор Таран, - ти повинен переосмислити і пропустити це все через себе, сприйняти це через своє серце і ототожнити свої вчинки з ціннісними орієнтирами, і тільки тоді вони стануть вартісними для тебе, тільки тоді ти здатен діяти дійсно у відповідності до власних цінностей. Саме тому цінності народжуються в голові, проходять через серце і знову народжуються у формі вчинків. Ідея, яка народжується в голові, але не пройшла черз серце, цінністю не є».

 Особисто для мене ВПШ 2011 стала цінна тим, що кожен з учасників у словах, аргументаціях та запитаннях опирався на досить потужні теоретичні знання. Керуючись власним життєвим досвідом, цінніними орієнтирами, ми спільно намагались розібратись: яка ж із ідеологій є найбільш сприйнятною для того чи іншого типу політичної системи. Командного духу додало завдання підготувати рішення – пакет реформ для уявної країни Таналанд, що переживає не найкращі часи. Наша група працювала до світанку. Попри  дискусії та суперечки, результат був вартий докладених зусиль – керуючись ідеологією християнської-демократії, ми запропонували освітню, екномічну та міграційну програму реформ ТанаЛанду, побудовану на християнсько-демократичних цінностях свободи, справедливості, солідарності. Приємно, що учасники ВПШ – 2011 мали чудову нагоду обєднатись у спільноту людей, котрі мислять без стереотипів чи страху, мислять відповідально,  відверто та критично сприймають інформацію, висловлюють власні погляди на ті чи інші речі.

Кажуть, очі – дзеркало душі. Вогники, в очах кожного з учасників (зрештою як і організаторів) Вищої політичної Школи-2011, можуть свідчити лише про одне – замислилось, «увікнулось» ще як мінімум 36 молодих, розумних, ініціативних, творчих сердець, для яких майбутнє будуватиметься на найвищих моральних цінностях та відповідальних вчинках.
 

Наталя Криворучко