Володарі часу

Кілька років тому я зіштовхнулась із проблемою пришвидшеного часу. Як визначення цього феномену чула: "ти просто старієш". Проте, мене не влаштовувала така думка. Я почала цікавитись цим глобальним феноменом, коли взяла участь в одному із інтерактивів на міжнародному обміні у Чехії. Його суть полягала у тому, щоб відчути час, плеснувши в долоні в той момент, коли для нашого біологічного годинника закінчиться одна хвилина. І з 100% присутніх, лише 12% протримались довше реального часу. Найактивнішим потрібно було лише 40 секунд. Усі висновки ми зробили стереотипно, таку різнорідність ми «виправдали» етнічним розмаїттям представників. Через рік тест вдалося повторити на ще одному обміні та результати були вже зовсім іншими. 12% перетворились на 3,8%. Окрім цього, в науковому обізі все частіше з’являються нові терміни, які характеризують стан сучасної людини. Передовсім, з 2000 року Американська Психологічна Асоціація запровадила визначення «гіперактивної дитини» (синдром гіперактивності та дефіциту уваги). Ще одним синонімом сучасних проблем є визначення депресії, з появою якої запроваджуються лікувальні курси. І великою заслугою у розладі індивідуальних можливостей кожної людини, як подають провідні психологи, є пришвидшений темп життя, технічні інновації, динаміка культури міст, економічні труднощі, відсутність стабільності та активної концепції майбутнього. Можна й говорити про численні риси постмодерну, які супроводжують суспільний поступ, такі як обмін інформацією, іронічне ставлення до дійсності, феномен унікальної творчості та багато іншого.

Усі ці фактори впливають на суспільний розвиток. Та все ж існує ще одна теорія, яка пояснює всі ці негаразди: час та невміння ним користуватись. Існує цілий розділ у менеджменті, який вивчає час, як категорію успішної діяльності. Нині розроблені системи Time Managementу, які допомагають у організації власного життя.

Керівництво власним часом є однією зі складових успішності. Проте, менеджмент часу пропонує планування щоденних справ. Керівництво часом презентує чотири основні процеси, які є основними і важливими для всіх наших дій. Перш за все, це постановка цілей. Від їх правильних визначень залежить весь процес реалізації наступних дій. Другий крок передбачає визначення і постановку пріоритетів. Розробка плану наступних дій передбачає визначення основних і першочергових завдань, які на думку кожної людини є абсолютно різними, проте, найнеобхіднішими у досягненні цілей. Третій фактор передбачає реалізацію - визначення основних кроків, які потрібно здійснити почергово задля успішного результату. І останнє, найнеобхідніше - контроль за виконанням завдань та досягнення цілей.

Усі ці процеси є необхідними складовими успішності. Проте, ще однією важливою умовою є "тримання рамок" - жорсткість у виконанні усіх цих процесів. Не прописані чіткі терміни виконання завдань не дозволять досягнути ефективного результату. Важливість процесу планування власного часу є індивідуальним показником. Мабуть, кожен із нас стикався із частими запізненнями друзів чи працівників, директорів на зустріч, відкладання справ на завтра чи на понеділок. І це вважається проблемою номер один у Time Management. Існують спеціалізовані терміни, які координують усі процеси- хронофаги або поглиначі часу. Ними можуть ставати найелементарніші предмети, об’єкти, персони, думки, які відволікають від виконання одних завдань та поглинають у власний процес, кардинально зменшуючи корисність часу. До найголовніших поглиначів належать не лише соціальні мережі, які затягують у віртуальну реальність, а й відсутність чітко визначених цілей, невизначених пріоритетів, прагнення робити декілька справ одночасно та багато інших чинників. Окрім цього "хвороба" прокрастинації є ще одним елементом нераціонального використання часу. Під цим терміном розуміється властивість індивіда відкладати справи та дії на пізніше. Основними причинами є побоювання перед виконанням, небажанням братись до виконання нового завдання, самообмеження, непокірність.

Незважаючи на усі негативи, існують позитиви - це успішність виконання усіх необхідних справ. І щоденне, щотижневе чи щомісячне, щорічне планування може стати у пригоді для завзятих реалізаторів своїх життєвих планів.

Отож, однією із найкорисніших систем планування, на мою думку, виявилась система Франкліна (Franklin Time Management). За нею, усі справи, які потрібно вирішити у визначений термін, потрібно поділити на важливі та термінові. Відповідно викристалізовується чотири категорії дій, які передбачають наявність важливих і не термінових, важливих і термінових, не важливих але термінових та не важливих і не термінових справ. Існують індивідуальні критерії за якими ті чи інші справи відносяться до кожної категорії. Проте важливо також пам’ятати, що право на відпочинок має кожна людина. І запитати себе, чи може хтось зробити це за мене та довірити справу іншому є теж великим вмінням.

Існує ще одна активна система - теорія Девіда Алена- Getting Things Done (доведення до результату). За цією схемою, справи варто ділити на категорії, які передбачають наявність поточних справ, проектів та постійних обов’язків. І важливо також пам’ятати, що існують індивідуальні особливості кожної людини, в яких важливе місце відіграють сприятливі дні та час доби для роботи, відпочинку, телефонних дзвінків чи виконання власних бажань. Тому еластичність є ще одним пріоритетом, який важливий для реалізації усіх планів.

Не варто забувати про час. Він супроводжує усі процеси життя та відіграє одну з основних функцій у реалізації конкретних життєвих планів. І якщо Вам важливо досягнути цілей та досягнути особистого успіху, то варто витрачати час на активне планування, яке допоможе зорганізуватись та ефективніше працювати та відпочивати, отримуючи максимальне задоволення від цього. А для кого цієї короткої розмітки планування буде замало, раджу звернутись до висококваліфікованих знавців Time Managementу, які допоможуть навчитись контролювати власне життя і час. Для тих, хто довіряє спонтанності свого життєвого ритму, раджу перевірити власну ефективність, нотуючи усі справи, які Ви робили довше трьох хвилин в день та проаналізувати тижневий експеримент. І не забувайте, що ефективність залежить від цілей та пріоритетів. Тому розвивайтесь і вдосконалюйтесь щодня.

Ірина Демків